fbpx

Жоден заклад балканської кухні не може обійтися без сачу – особливого посуду та водночас технології приготування страви під вугільним жаром. У кожному районі Балкан популярні різні види сачу. В регіоні Далматії сач має тонку чавунну кришку, на яку накладають розжарене вугілля.

У Сербії використовують сач з товстими стінками та досить високою кришкою, що дозволяє стравам краще тушкуватися та не втрачати надмірно вологу. До чавунної ємності з високою кришкою викладають м’ясо, овочі чи інші інгредієнти майбутньої страви, накривають кришкою та повністю загортають у вугільний жар. Таким чином продукти проходять високу термічну обробку, котра, втім, дозволяє максимально зберегти корисні властивості цих продуктів, а найголовніше – їхній унікальний смак. Під сачем випікають навіть хліб. Один з традиційних способів передбачає, що паляницю кладуть на розпечений камінь, накривають кришкою від сачу та загортають у вугілля.

Спосіб приготування страв «під сачем» можна де в чому порівняти із запіканням та тушкуванням, але тільки віддалено. Страва «під сачем» настільки унікальна, що її неможливо описати, єдиний вихід – замовити її та скуштувати!

Айвар – це неймовірно ніжний овочевий соус-ікра з різних видів болгарського перцю, одну частину якого підсмажують, а іншу – запікають. Потім інгредієнти дрібно нарізають та консервують у власному соці. Айвар завжди зберігався у великих кількостях у кожній родині на Балканах. Під час сезону, коли болгарські перці найбільш стиглі та соковиті, господині обов’язково готують цей особливий соус, без якого жодна м’ясна чи рибна страва балканської кухні не буде досконалою.

Якщо ви полюбляєте молочні продукти, а також готові експериментувати зі смаками, на перший погляд, звичних страв, то вам обов’язково потрібно скуштувати каймак. Це ще одна гастрономічна несподіванка балканської кухні, яку готують з кисломолочної маслянистої маси. На смак каймак – це золота середина між маслом, вершками та перетертою бринзою.